your Molly.


мої думки ше довго будуть крутитися в тебе в голові.

тут можна просто уявити, як я плачу зі сміху.
Коли чоловіки внушають впевненість у завтрашньому дні.

22.02.18

Давно вже довелось помітити, що час нічого не лікує.
то все вигадки, або неправильно констатований факт.
Все, за чим так спішила душа, але так і не наздогнала,
залишається на своєму місці. Просто бігти більше не має змісту.
Час лише дозволяє повірити, що все, що не сталось, лише заради кращого "завтра".

#thebestisyettocome

21.02.18

По очах все видно,
по очааах.

+

Останніх кілька днів безумно хочеться до моря.
не валятись на пляжі і загаряти, а саме подихати морським повітрям і привести думки в порядок.
Потрібен простір, спокій і душевна рівновага.
хочеться глянути на його умовну безкінченність і згадати про скінченність життя, бо надто багато всього відклалось у довгий ящик.

а коли ви останній раз все кидали і їхали до моря?
чи останній раз говорили з кимось, за ким найбільше сумуєте?
чи останній раз обіймали рідну людину?
чи просто виходили серед ночі гуляти до ранку?

от і я про це все.

+

"Если после свадьбы поранишься, уже никогда не заживет".

я чогось дуже довго думала над цією фразою, бо це один з тих страхів, які мене нереально лякають.
кожна рана несе за собою ланцюжок наслідків, а кожен вибір має передумови.
Варто тільки вчасно оминути небезпеку.

+

між двох стихій я обираю третю
і милий дім де сни мої і ти.
іздрик

А третій насправді підходить найкраще тоді, коли в наявності всього два варіанти.
ми ж самі повинні протоптати стежку до свого дому,
поселити там дорогий серцю "світ".

18.02.18

...бо все і починається з ваших спільних походів в кіно/їх переглядів вдома/обговорення сюжету/додумування закінчення.
Можна подумати, що це повна дурня, бо це ж далеко не головне, але насправді дуже важливо.

для мене так.

+

"не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою, невтомною працею".
Кожного дня зустрічаюсь з цією фразою і щоразу відкриваю її для себе...чимось новим/доповненим/обдуманим.
...вчинки, як і щастя, люблять тишу.

17.02.18

Буває таке відчуття, коли виходиш з зони комфорту, але не для досягнення чогось нового, а просто, щоб побісити себе.
а потім дуже довго шукаєш, шукаєш і шукаєш дорогу назад.
Може тому потім і з'являється цей самий страх перед кожною новою такою втечею.
...від самого себе.

+

Терпіти не можу чоловіків, які вважаючи себе "справжніми чоловіками", тільки багато говорять/обіцяють/навчають/розповідають.
це навіть гірше, ніж недооцінювати себе і свої сили.
В такому випадку він вже безсилий.
пусті слова не повинні передувати вчинкам.
і кожна жінка про це знає.

13.02.18